Форум Меної

“Поранене серце – мов кулька, яку чуть-чуть надув. М’якеньке, ледве-ледве б’ється. От-от зупиниться. Бо нема чому там битися, там крові нема. А як тільки зашив, відразу кровонаповнення, ну прямо на очах. Стало більше-більше, удари серця голосніші, по руці навіть б’ється”.

У Менській районній лікарні врятували життя 28-річному В’ячеславу Панченку зі Змітнева Сосницького району. Були порізані серце, діафрагма (перепонка, яка відділяє грудну порожнину від черевної), печінка, загальна печінкова артерія.

Оперували майже шість годин. На 10 хвилині з початку операції зашили поранене серце. Потім діафрагму, печінку та артерію. За час операції перелили чотири літри крові. Робили реінфузію (вливали хворому його ж втрачену кров). Прокапали літр донорської крові, яку доставили із Чернігова. Прокапали літр плазми.

http://nslovo.com/bl... target='_blank'>Завідувач хірургічного відділення Менської центральної районної лікарні Федір Надточій, який оперував В’ячеслава, хвалить помічників. Каже, що анестезіолог Олена Перевисла, молодий спеціаліст, дуже хороший наркоз дала. Асистент Олександра Воліченко, лікар-інтерн, добре працювала. Обласний хірург Валерій Василинчук допоміг.

«Черпаком забрав кров і відразу знайшов два поранення серця»

Сталося все 28 вересня.

— У цей день був футбол великий, грали «Шахтар» і «Дніпро». І я вже сів дома, настроївся дивитися телевізор, — розповідає Федір Надточій. — Дзвонить мені Анатолій Туров, завідувач хірургічного відділення Сосницької районної лікарні. Каже: «Підозра на поранене серце. Будемо до вас везти (у Сосниці нема анестезіолога. — Авт.). Я по дорозі крапельницю підключу, будемо капать».

Федір Надточій каже, що відразу ж із дому викликав оперблок. Анестезіолога, асистента. Операційна сестра була на місці.

О 20.10 пораненого В’ячеслава Панченка доставили у Менську лікарню. А о 20.25 він був уже в операційній.

— Ми ще трошки прокапали ліки, бо тиску не було через велику крововтрату. Дві вени взяли, щоб капати. Тиск підняли. Дали наркоз. І тільки хворий у наркоз увійшов, я відкрив грудну клітку, — описує хід операції хірург. — Кров відразу забрав на реінфузію. Майонезна баночка у нас була, я баночкою кров забрав. Остачу крові черпаком вичерпав. Такий у нас великий черпак, повністю металевий, щоб можна було стерилізувати. Черпаком забрав кров і відразу знайшов два поранення серця.

Серце в руці держиш, а воно кровить. В один бік кровить і в інший. Спочатку я одну рану, меншу, затис пальцем, а більшу рану зашивав. Шов наклав, воно все одно кровить, але вже менше. Я і другу рану зашив.
Поранене серце — мов кулька, яку чуть-чуть надув. М’якеньке, ледве-ледве б’ється. От-от зупиниться. Бо нема чому там биться, там крові нема. Тук… тук… Єлє-єлє скорочується. А як тільки зашив, відразу кровонаповнення, ну прямо на очах. Стало більше-більше, удари серця голосніші, по руці навіть б’ється.

Після того, як рани серця зашили, у пацієнта почав підніматися тиск,ніби все нормально. Вже думали, що ми, як то кажуть російською, на лихом коне. Коли почали зашивати рану, асистент Олександра Воліченко каже:

— Падає тиск! Падає тиск!

Ми відразу рану розшили, почали дивитися. Бачимо, є кров у грудній порожнині. Кров відразу забрали на реінфузію. Знову подивилися серце. Із ран серця крові немає. Побачили дірку в черевну порожнину. Із діафрагми кров тече. Я дірку у діафрагмі зашив.

Рану, через яку мали доступ до серця, просто пелюшкою прикрили. І відразу зробили лапаротомію — відкрили черевну порожнину. А там — болото. Дуже багато крові було. Відразу ж кров забрали на реінфузію, щоб перелить хворому. І почали шукать-шукать рану…

Я запідозрив поранення крупної судини та жовчних шляхів. Коли знайшов наскрізне поранення печінки, відразу ж ушив його.

Знову продовжили ревізію, шукали інші рани. У цей же час викликали із Чернігова на підмогу обласного хірурга Валерія Василинчука.

Як тільки визначили групу крові (коли вже робили операцію), послали машину в Чернігів за донорською кров’ю. Тією ж машиною приїхав з Чернігова у Мену і Валерій Василинчук.

До його приїзду почали робить ревізію обширної гематоми (скупчення крові при ушкодженні органа) у підпечінковому пррсторі. З’ясували, що поранена, загальна печінкова артерія. Її ушив чернігівський хірург.

— Підшлункову залозу виділили, змістили вниз і знайшли дірочку на судині. Рана була діаметром 0,3-0,4 сантиметра, — розповідає Валерій Василинчук.—А діаметр судини — приблизно як стержень у кульковій ручці. Зашили рану, вдалося.

Як на котові зажило

— У моїй практиці це другий випадок, коли довелося зашивати серце, — говорить Федір Надточій. —http://nslovo.com/bl... target='_blank'> У 2010 році був хворий із пораненням лівого передсердя. Це Ілляшик Сергій Миколайович, досі живе ця людина. Із села Майського Менського району. Його ударила в серце ножем співмешканка.

Першого разу я був не готовий зовсім. Пам’ятаю, із сином клітку кролям робив, коли мене викликали. А цей раз операційна була підготовлена, ну, все було, тільки чекали хворого. По першому випадку ми фільм зняли на мобільний телефон. А по другому не встигли. Хворий був у надзвичайно тяжкому стані. Пошкоджені і грудна клітка, і черевна порожнина. Прийшлось дуже довго возитися. Довго ревізію черевної порожнини робили. Щоб ніде нічого не пропустить. Було багато крові — що в грудній порожнині, що в черевній.

У першому випадку серце зашили на шістнадцятій хвилині. У другому зашивали на десятій.

На рідкість усе пройшло без проблем. Хворий навіть ні разу температури не дав. Видужав. Якби якийсь інтелігентішок, була б труба, по-погнив би. А то, як на котові, зажило.

— Може, те, що був напідпитку, сприяло? — питаю.

— Звичайно, — усміхається лікар. — Захисна реакція більша. Менший больовий шок.

Алкоголь у крові хворого був два проміле (проміле — це одиниці, якими визначають кількість спирту в організмі; кількість спирту залежить від розщеплення вуглеводів і є в організмі навіть тверезої людини. – Авт.). Два проміле — це дуже багато.

Хотів кишеню відпороти, а пропоров серце

Хворий В’ячеслав Панченко лежить на ліжку. Дихання ще важкувате. Але він уже ходить і навіть курить. На моє прохання показує пачку цигарок «Честерфілд» (11 гривень).

— Буває, що дома випиваю, — розказує. — І в той вечір випивав. Із хлопцями. Пили не самогонку — водку. Не пам’ятаю, яку. Може, «Пшеничну». Куди і хто мене віз, я не пам’ятаю. Прокинувся вже в реанімації. Аж під ранок.

— Хто тебе ножем так ударив? Та, схоже, і не раз?

— Ніхто, — каже, не дивлячись в очі. — Хотів кишеню відрізати на сорочці.

У лікарні хворого провідують мама та сестра. Він неодружений. Не має постійної роботи.

Валерій Василинчук: «Це перемога лікарів»

— Це чудо, що такого хворого врятували. Це перемога лікарів, — говорить головний позаштатний спеціаліст управління охорони здоров’я з хірургії, завідувач хірургічного відділення Чернігівської центральної районної лікарні Валерій Василинчук.

Менський випадок він оцінює як приклад своєчасно наданої медичної допомоги.

— Якби поволинили, кров би витекла, і хворий помер би, — говорить Василинчук.— Вчасно взяли на операцію, відразу зорієнтувалися. І повністю поставили діагноз. Молодці лікарі. Суперстерильності там не було коли дотримуватися. Хворого не мили, не брили. Якби почали готувати, як звичайно — робити ультразвукове дослідження, рентген, кардіограму, — він помер би.

330 операцій на серці

— В області планові операції відкритим методом на серці не робляться,— говорить Валерій Василинчук. — Тільки травми. Та дуже рідко, коли розкривають перикард (оболонку серця) при ексудативному перикардиті (запаленні).

Усього ж за 9 місяців цього року в області зробили 330 операцій на серці. Сюди увійшли всі види оперативних втручань. Це і стентування (відновлення кровообігу у звуженій судині), і коронорограма (обстеження судин), і підключення водія ритму (кардіостимулятора).

Найскладніші операції — це стентування. На жаль, хворі, буває, й помирають. Із 330 оперованих пацієнтів четверо померло.

Стентування проводять ендоваскулярним методом. Коли операцію на кровоносній судині роблять без розрізу. Через пункцію (невеличкий прокол) вводять спеціальні інструменти. Відбувається все без загального наркозу, під місцевим знеболюванням. Операцію контролюють рентгенівським (ангіографічним) методом.

За допомогою ангіографа можна з’ясувати, де є перепона для кровотоку — бляшка, і поставити трубочку, щоб відновити шлях по судині. Такі операції попереджають інфаркт. Коронарні судини живлять серце. Якщо вони закриваються бляшкою, виникає омертвіння.

Сучасний ангіограф є в Чернігівській міській лікарні №2. Стентування і коронографію на ньому роблять уже більше року.

І в лікарні №2, і в обласній лікарні ставлять водії ритму серця. Якщо людина перенесла інфаркт, атеросклероз, ревматизм, міокардит, і виник рубець, то через нього перестають доходити імпульси. Виникає передсердно-шлуночкова блокада. Для того, щоб підсилити імпульси, ставиться водій ритму. Серце починає працювати по водію ритму. Не по своєму, а по зовнішньому.

Відкриті операції на серці із застосування апарата штучного кровообігу (АШК) в області не проводяться.

Тамара КРАВЧЕНКО, тижневик «Вісник Ч».

Закрити